Основи економічної культури

 

 

Афлатот – програма соціальної та фінансової освіти дітей дошкільного віку від 3 до 6 років.  /uploads/editor/5776/439644/sitepage_54/files/programa_aflatot.docx                                                                                           Програма Афлатут  /uploads/editor/5776/439644/sitepage_54/files/programa_aflatut.pdf

 

 

Фінансово грамотна особистість — з дошкільного віку (матеріали з досвіду роботи) /uploads/editor/5776/439644/sitepage_54/files/ekonomika.rar

Малятам про економіку.

 

Життя кожної дитини безпосередньо пов'язане з економікою. В ранньому віці вона має потреби в їжі, одязі, житлі, іграшках, книжках. З віком потреби ці стають дедалі різноманітніші , і ми все частіше чуємо від малят слово "хочу". Але чи в змозі дорослі задовольнити всі потреби дитини?

Звичайно, ні. Це часто викликає протест і обурення малюків, бо вони ще не можуть зрозуміти, що життя підпорядковане різним економічним законам.

Один із них проголошує: потреби людини безмежні, а можливості для їх задоволення обмежені.

Тому ми, дорослі, поділяємо потреби на першорядні, які намагаємося задовольнити у першу чергу, та другорядні, задоволення яких відсувається на пізніший час.

Цілком зрозуміло, що чим раніше ми розпочнемо економічну освіту дітей, тим усвідомленішими, раціональнішими та розумнішими будуть їхні дії та вчинки.

Ознайомлюючи дітей з основами економіки, ми допомагаємо їм збагнути багато життєвих істин: чому дорослі мають працювати, чому діти повинні допомагати батькам (прибирати, готувати їжу і т.д.), чому треба бути ощадливими і що означає це слово.

Чим старшими стають наші діти, тим активніше вони можуть брати участь в організації домашнього господарства (розподілі сімейного бюджету, складанні меню).

Опанувавши ази родинної економіки, діти будуть прагнути організувати свій бізнес, реалізувати набуті знання та підприємницькі навички, а,можливо, і талант. Важливу роль у цьому відіграє економічна освіта та виховання. Ґрунтовна економічна підготовка сьогодні необхідна не тільки професіоналам з цього фаху, а й усім людям.

Усі ми, педагогічні працівники, маємо навчитися економічно мислити та економічно діяти. Повинні вміти відповісти на різні запитання дітей, знати, в чому полягає природа економічних явищ, як функціонує економіка підприємства, області, країни.

Економічна освіта має здійснюватися систематизовано, тільки тоді вона дасть позитивні результати. Тому починати цей процес треба в дошкільному закладі, поступово розширюючи та поглиблюючи його в початковій та середній школі.

Уже старшим дошкільнятам доступні такі економічні категорії, як потреби ,ресурси, праця, гроші, якщо їх зміст розкривається перед ними в цікавій ігровій, казковій формі.

Розробки дидактичних ігор та занять  /uploads/editor/5776/439644/sitepage_54/files/ekonomichne_vihovannya.rar

 

 

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ З ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ

Однією з найбільш ефективних форм ро­боти з дітьми в сфері економічного вихован­ня є дидактичні ігри. Вони сприяють закріп­ленню й розширенню знань про економічні сферу діяльності дорослих, виробленню еле­ментарних практичних навичок у сфері еко­номічних відносин.

Окрім завдань загальної цільової спря­мованості, ці ігри розвивають психічні процеси, інтелект дитини, удосконалюють особистісні якості, створюють передумо­ви для психологічної підготовленості до залучення до економічної сфери діяль­ності.

 

ГРА «РОЗКЛАДІТЬ ТОВАР»

Мета: вчити дітей класифікувати предмети за спільними ознаками; закріплювати знання малят про різновиди торгових об’єктів.

хід гри

Перед дитиною розкладають кілька кар­тинок із зображенням предметів, що можуть бути товаром у різних крамницях.

Завдання 1

Розкласти картинки на групи, в яких пред­мети поєднано за спільним призначенням. Дати назви крамницям, які можуть взяти для продажу даний товар, наприклад: «Молоко», «Хліб», «Іграшки», «Одяг» тощо.

Завдання 2

Згруповуючи картинки, не потрібно дифе­ренціювати предмети за спільними ознаками, а запропонувати свої варіанти їх сполучення, керуючись власним досвідом. Наприклад, «Гастроном», «Дитячий світ», «М’ясо — моло­ко», «Садовина та городина» тощо.

 

ГРА «УМІЛІ РУКИ»

Мета: виховувати дбайливе ставлення |до предметів, виготовлення яких потребує копіткої праці різних за фахом людей; учити раціонально використовувати речі, що були в ужитку.

хід гри

Дітей розподіляють на дві команди по 5-6 осіб. Вихователь називає або показує будь-який предмет і пропонує розповісти про його призначення. Після цього дітям дається завдання придумати, як ще можна використати його в дещо зміненому або в тому ж стані, проте за умови, що він вже застарілий й не може бути використаний за своїм призначенням.

 

ГРА «НЕ ПОМИЛІТЬСЯ»

Мета: закріпити знання дітей про послі­довність процесу купівлі товару; формувати вміння встановлювати логічний ланцюжок дій, що об’єднані одним сюжетом; розвивати логічне мислення.

хід гри

Дитині пропонуються для розгляду картинки (5-6), що різняться за змістом зобра­ження: мама дає дитині гроші; дитина йде вулицею із порожньою торбинкою; дитина входить до крамниці; стоїть біля каси; бере хліб у продавця; йде додому з наповненою торбинкою.

Завдання 1

Розкласти картинки в ряд у такій послі­довності, що відповідає логіці дій зображеного на них.

Завдання 2

Скласти коротеньке оповідання за картинками, дотримуючись послідовності дій.

 

ГРА «ОЦІНІТЬ ВЧИНОК»

Мета: виховувати дбайливе ставлення до природних ресурсів та інших матеріальних цінностей; на основі логічного мислення вчити робити самостійні висновки.

ХІД ГРИ                             

Ведучий пропонує дітям послухати розповідь, яка передбачає помилку об’єктивно невиправдану для будь-якого героя.

Завдання:

а) знайти помилку в діях;

б) обґрунтувати свою відповідь;

в) дати оцінку дії.
Орієнтовні розповіді ведучого

1.     Рано-вранці зазирнуло сонечко у віконце Вовиної кімнати. Прокинувся хлопчик, солодко позіхнув, потягнувся, увімкнув світло й почав робити гімнастику.

2.     Вирішила Марійка випрати сукенку своєї ляльки. Вибрала вона найбільшу чашку, налила в неї води по вінця, взяла мило та й почала прати. Дуже старалася Марійка, і сукенка стала чистою й красивою.

 

ГРА «ЩО Є ВАЖЛИВІШИМ?»

Мета: закріплювати вміння орієнтуватися в поняттях «предмети розкоші» та «життєво необхідні предмети»; вчити диференціюва­ти предмети за ступенем їхньої значущості, роблячи логічні висновки.

ХІД ГРИ

У грі можуть брати участь 2-3 дітей. Кож­ному з них дається картка із зображенням предметів, які використовуються людьми у різних життєвих ситуаціях.

Завдання 1

Закрити фішками предмети, які не є жит­тєво необхідними для людини та які можна назвати предметами розкоші.

Завдання 2

Пояснити призначення предметів, зобра­жених на малюнках, що залишилися. Обґрун­тувати їх необхідність для людини.

Завдання З

Закрити фішками зображення речей, найбільш важливих для життєдіяльності лю­дини, предметів, без яких важко обійтися. Запропонувати обґрунтувати своє ставлення до предметів розкоші, зображення яких за­лишилися закритими.

З метою ускладнення завдання можливе використання другого варіанту гри: дитині дається більш складне завдання — закрити фішками зображення тих предметів, які можуть мати подвійну фун­кцію, тобто в один і той же час бути і пред­метами розкоші, й життєво важливими для окремих людей. Наприклад, машина для інваліда, фортепіано для піаніста, прикраси для артиста й тощо.

 

ГРА «МИ—ХУДОЖНИКИ»

Мета: закріпити знання дітей про рекламу; розвивати у них естетичні почуття й худож­ній смак; учити встановлювати взаємозв’язок між рекламою та успіхом у торговельних сто­сунках «продавець — покупець».

ХІД ГРИ

Кожному учасникові гри, «художнику-оформлювачу» (їх може бути 2-3), дається за­вдання — зробити рекламу своїй крамниці. Решта дітей оцінюють роботу тих, хто граєть­ся, наприкінці визначають переможців.

Варіант 1

Кожен учасник гри одержує певну кіль­кість кольорових силуетів різних предметів, які можуть бути товаром крамниць певного виду («Іграшки», «Квіти», «Хліб», «Молоко» тощо).

Варіант 2

Із загальної кількості силуетів необхідно вибрати тільки ті, які потрібні для складання реклами «своєї» крамниці.

 

ГРА «ЧИЯ ПРАЦЯ € ВАЖЛИВІШОЮ?»

Мета: закріпити знання дітей про джерела грошових прибутків; вчити диференціювати види трудової діяльності людини відповідно до їхньої цільової спрямованості.

ХІД ГРИ

Дитині пропонується декілька картинок І із зображенням різних дій дорослих людей: чоловік спить; лікар слухає хворого; продавець обслуговує покупця; жінка пере білизну; чоловік копає яму для саджання дерева.
Завдання 1

Згрупувати ті картинки, на яких зображені дії, що пояснюються як суспільно корисна праця та оплачуються (лікар слухає пацієнта, продавець відпускає товар покупцеві).

Завдання 2

Згрупувати ті картинки, на яких зображені дії людини, які мають подвійну функцію. Наприклад, жінка пере білизну — це може бути і мама, і працівниця пральні; чоловік копає землю — це може бути і тато, і садівник.